Рученьки терпнуть, злипаються віченьки,
Боже, чи довго тягти?
З раннього ранку до пізньої ніченьки
Код ти сумлінно пиши.
Дебаг висисає оте остогиджене,
Прокляте багом життя,
Що IDEня вередливе, зманіжене
Знищить мов збірник сміття.
Де воно знатиме, що то за доленька, –
Відшук глючного шматка,
Як за роботою трейсер покроковий
Мозок ураз підрива.
Рученьки терпнуть, злипаються віченьки,
Боже, чи довго тягти?
З раннього ранку до пізньої ніченьки
В дебагу ти день проведи.
*усім, хто провів в тенетах дебагу не один день присвячується 
**муза прибігла раптово: зараз сиджу і вчу Теорію Інформації – завтра контрольна.
***дякую Павлу Грабовському за чудовий вірш-оригінал Швачка.
0 Responses to “Дебаг”